Понад 200 учасників у залі та онлайн обговорили, які дані про українські ліси вже доступні, наскільки на них можна покладатися та як ними користуватися для FSC сертифікації й підтвердження походження деревини. Синхронний переклад англійською мовою дав змогу долучитися до розмови міжнародним партнерам і покупцям української продукції з деревини.

На семінарі зустрілися ті, хто створює лісові дані, і ті, хто ними користується. Свої сервіси й опубліковані набори даних представили Міністерство цифрової трансформації України, Держлісагентство, ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ), ДП «Ліси України» та ВО «Укрдержліспроєкт».

Наукові підходи до інвентаризації й моніторингу лісів запропонували НУБіП України та УкрНДІЛГА, правовий і природоохоронний погляд – ГО «Лісові ініціативи і суспільство» (ForestCom) та WWF-Україна, а потреби деревообробних і меблевих підприємств окреслили представники Економічної платформи Wood Industry UA, Федерації роботодавців України та Української асоціації меблярів.

Такий склад учасників відображає партнерство, яке поступово складається в лісовому секторі навколо питання даних.

За останні роки в цьому напрямі зроблено чимало. ЛІАЦ веде Єдиний реєстр лісорубних квитків і реєстр сертифікатів про походження лісоматеріалів, доступні без авторизації, та вивантажує їх на портал відкритих даних. З 17 травня цього року координати ділянки стали обов'язковим реквізитом лісорубного квитка. Для експортерів працює електронний кабінет експортера (eudr.gov.ua), запроваджений як пілотний проєкт постановою КМУ № 1552 від 28 листопада 2025 року.

ДП «Ліси України» оприлюднює сортиментні плани, звіти післяпроєктного моніторингу в розрізі філій та відомості про FSC сертифікацію надлісництв. На ГІС-порталі ВО «Укрдержліспроєкт» за участі WWF-Україна відображено шари старовікових лісів, видів Червоної книги України та оселищ Бернської конвенції для чотирьох західних областей, і утримувачі сертифікатів можуть враховувати ці дані під час виділення особливих цінностей для збереження.

Нові регуляторні вимоги помітно змінюють потребу в даних. FSC оцінка ризиків для України (FSC-RA-UKR-03-2026) набула чинності 14 серпня 2026 року, а Регламент ЄС щодо знелісення (EUDR) вимагатиме геолокації ділянок заготівлі для кожної партії продукції. Проте не всі потрібні документи можна знайти у відкритих джерелах. За підрахунком представників ГО «Лісові ініціативи і суспільство», із 32 документів, які FSC оцінка ризиків рекомендує для зниження ризиків, 23 публічно недоступні або доступні лише частково.

Найповніше відкрито дані про рух деревини, тоді як матеріали лісовпорядкування, звіти з оцінки впливу на довкілля й акти перевірок знайти значно складніше, а Державний лісовий кадастр досі містить дані станом на 2011 рік. Тому Наталія Капля та Дмитро Карабчук із ГО «Лісові ініціативи і суспільство» (ForestCom) закликали активніше користуватися правом на інформацію. Екологічну інформацію, до якої належать і матеріали лісовпорядкування, за законом не можна обмежувати, крім відомостей про військові об'єкти, і воєнний стан цього права не скасовує.

Якщо потрібних даних немає на data.gov.ua чи в реєстрі лісорубних квитків, доповідачі радять надсилати запит розпоряднику, наприклад ДП «Ліси України», надлісництву чи громаді. В організації закликали лісокористувачів самим оприлюднювати якомога більше інформації про свою діяльність.

Виступи громадських організацій і бізнесу мали багато точок дотику, а доповідачі говорили однією професійною мовою, посилаючись на конкретні реєстри, нормативні акти та індикатори FSC оцінки ризиків. За результатами експресопитування, яке представила Валентина Храбан (Українська асоціація меблярів), 94% опитаних підприємств уже отримують від покупців запити на підтвердження походження деревини, а 71% не мають повного й безперешкодного доступу до потрібних даних.

Юрій Дюг (Економічна платформа Wood Industry UA, Федерація роботодавців України) зауважив, що для експортерів FSC сертифікація фактично стала обов'язковою, а покупці хочуть бачити разом із сертифікатом дані про ділянку заготівлі. Пропозиції різних організацій здебільшого збігалися. Ішлося про єдиний каталог лісових даних і лісокористувачів, ведення Державного лісового кадастру як геоінформаційної системи та постійну публікацію затверджених матеріалів лісовпорядкування в машинозчитуваному форматі.

Директор FSC Україна Павло Кравець пояснив, що аудитори органів сертифікації спираються на державні реєстри й карти, документи лісокористувача, супутникові знімки, наукові публікації та звернення зацікавлених сторін, а утримувачі сертифікатів перевіряють постачальників за відкритими реєстрами лісорубних квитків, судових рішень, НАЗК і санкцій. Після аудиту публічні звіти органів сертифікації стають доступними в базі утримувачів FSC сертифікатів.

Аудитори й утримувачі сертифікатів можуть працювати з різними наборами даних, проте частина з них виявляється застарілою. Тоді доводиться шукати альтернативні джерела, зокрема супутникові знімки, наукові дослідження й дані громадських організацій, або звертатися із запитами до розпорядників. За підсумками семінару FSC Україна планує оновити й верифікувати перелік відкритих джерел, рекомендованих для цілей сертифікації.

Правильно інтерпретувати дані допомагає постійне навчання. Професор НУБіП України Віктор Миронюк показав, як поєднання наземної інвентаризації зі знімками Copernicus дає змогу створювати відкриті карти запасів, і зауважив, що інструменти штучного інтелекту зробили такі алгоритми доступнішими.

Інші доповідачі нагадали, що виявлені за супутниковими даними зміни лісового покриву ще потрібно зіставити з документами й перевірити на місцевості. Тож навички роботи з ГІС і штучним інтелектом поступово стають частиною щоденної роботи фахівців, які займаються сертифікацією та підтвердженням походження деревини.

Попереду чимало завдань, серед яких оновлення кадастру, відновлення національного моніторингу лісів, дані комунальних і приватних лісів і чіткий перелік відомостей, доступ до яких обмежено на час воєнного стану. Більшість доповідачів висловили готовність і далі працювати над ними разом, а Українська асоціація меблярів запропонувала спільно з розпорядниками даних і FSC Україна тестувати практичні рішення.

«Ми зробили ще один, хоч невеликий, але дуже важливий крок до усвідомлення різноманіття наявних даних і можливостей використовувати їх ефективніше», – зазначив директор FSC Україна Павло Кравець.

Презентаційні матеріали доступні тут.