11 червня в межах XVII Міжнародної виставки «Деревообробка» відбувся ІІ Міжнародний лісопромисловий форум «Лісопромисловий комплекс України: сьогодення, проблеми та перспективи». Він зібрав на одному майданчику представників влади, науки, бізнесу, міжнародних партнерів і студентів. Серед усіх заявлених тем найчастіше говорили про збалансоване управління лісовими ресурсами, наближене до природи лісівництво, цифровізацію деревообробки, прозорий ринок деревини та інтеграцію галузі до європейського економічного простору. За цим переліком стоїть одна наскрізна ідея: галузь хоче рости, але розуміє, що зростання без правил більше нікого не влаштовує: ні державу, ні ринок.
У рамках і Форуму, і виставки “Деревообробка” відбувалися презентації, майстер-класи та професійні обговорення. Серед них – зустріч утримувачів FSC-сертифікатів та FSC Україна, де учасники обговорили не лише нинішній стан лісової галузі, а і перспективи, які чекають суміжні галузі на найближчу перспективу.
“Лісова та деревообробна галузь одна з топ 5 напрямів, які мають потенціал для зростання”, – Тарас Висоцький під час форуму. Фото: FSC Україна
Тональність Форуму задав заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, зазначивши, що лісова та деревообробна галузь щороку забезпечує десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а експорт продукції деревообробки сьогодні сягає близько 3,5 мільярда доларів, і цей показник зростатиме. Однак, такі темпи варто зберігати, спираючись на відповідальне лісогосподарювання: розвивати економіку й водночас зберігати ресурс, підсумував Тарас Висоцький.
Прозорість обігу деревини, простежуваність продукції та відповідність бізнес процесам – це не просто функції електронних реєстрів, а й міжнародні вимоги. І вони вже закріплені в Регламенті щодо боротьби зі знелісенням (EUDR), реалізацію якого підтримує FSC сертифікація. Іншими словами, цифровізація і сертифікація рухаються до однієї мети з різних боків: підтвердити, звідки походить деревина, і довести це покупцеві.
Найгостріше це питання звучить там, де триває процес реформування. У складі ДП “Ліси України нині близько 67% сертифікованих лісів за системою FSC, тож саме тут прозорість і стале управління мають найбільшу вагу, яку помічають зовнішні партнери. Тому учасники ринку поставили до сертифікованих лісових господарств цілком конкретне питання: що буде з їхніми сертифікатами у процесі переходу від статусу Державного підприємства «Ліси України» до акціонерного товариства.
Відповідь шукали на зустрічі утримувачів FSC-сертифікатів та FSC Україна «Підтримка діалогу для забезпечення сталого розвитку лісового сектору України», що пройшла в межах XVII Міжнародної виставки «Деревообробка». Мета зібрання перш за все полягала в отриманні зворотного зв’язок від утримувачів сертифікатів, органів сертифікації та інших зацікавлених сторін про те, як насправді працює добровільна лісова сертифікація в Україні. Адже утримувачі сертифікатів – перші, хто ставить тактичні питання, за якими ховається стратегія розвитку галузі.
Павло Кравець та Ігор Зубович
І коли мова йде про корпоратизацію підприємства, що триває, голова Комісії з перетворення підприємства Ігор Зубович наполягає, що йдеться не про зміну вивіски: «ДП «Ліси України» наразі проходить процес перетворення в акціонерне товариство. Ми не розглядаємо це як формальну зміну організаційно-правової форми. Майбутню роль компанії ми бачимо як сучасної інституції, що забезпечує стале управління лісовими ресурсами держави, прозорість ринку, достовірність даних і сучасну цифрову інфраструктуру ринку деревини».
На головне побоювання виконавчий директор ДП «Ліси України» Ігор Лицур відповів прямо: «Зараз для нас нічого не змінюється. Утримувачами сертифікатів, як були надлісництва, так вони й залишаються. При перетворенні ДП в АТ не зміниться навіть код ЄДРПОУ, жодного переривання чинності сертифікатів не буде». Сам процес теж має чіткий горизонт: за словами Ігоря Лицура, план перетворення вже затверджено, а завершити перехід в акціонерне товариство планують у грудні 2026-го року. Сто відсотків акцій залишаться в держави, що знімає питання про приватизацію стратегічного підприємства. «Ми йдемо до ЄС, а отже, до гармонізації законодавства й до балансу між економікою, соціальною сферою та екологією. І саме міжнародні стандарти допомагатимуть нам цей баланс утримувати», – запевнив виконавчий директор ДП «Ліси України» Ігор Лицур.
Позицію FSC Міжнародної представила Маріам Хергіані, програмна менеджерка підрозділу System Performance, Policy & Performance Unit FSC International. Її виступ відповідав на складне питання, яке час від часу лунає ззовні: чи не означає сертифікація під час війни, що вимоги «послабили». Хергіані пояснила логіку тимчасових заходів, які FSC застосовує в Україні, – тлумачень і дерогацій. Перші лише уточнюють, як застосовувати наявні вимоги;, а другі дають обмежену, обумовлену й піднаглядну гнучкість, наприклад, щодо дистанційних чи гібридних аудитів у небезпечних районах. Жоден із цих інструментів не знижує рівня: моніторинг за 2025 рік підтвердив, що заходи лишаються виправданими, а рішення скасовувати чи послаблювати їх немає. Більше дізнатися про заходи, які застосовує FSC можна дізнатися із презентацій, розміщених на сайті FSC Україна.
Маріам Хергіані виступила онлайн
«Ми усвідомлюємо, що сертифікаційна діяльність в Україні триває в надзвичайно складних умовах. Попри невизначеність, збої в роботі й безпекові ризики, спричинені війною, утримувачі сертифікатів продовжують виконувати свою роботу. І це гідне щирої поваги», – підкреслила Маріам Хергіані: «FSC залишається відданою підтримці сертифікаційної діяльності в Україні, утримуючи баланс між гнучкістю, безпекою, довірою та цілісністю системи».
Із міжнародного рівня розмова звернулася до внутрішнього ринку. І тут найвагоміший аргумент на користь сертифікації прозвучав не від FSC, а від бізнесу. Керівник Економічної платформи Wood Industry UA Федерації роботодавців України Юрій Дюг говорив про FSC-сертифікацію як про умову виживання для бізнесу, без якої подальший розвиток буде неможливий: «FSC-сертифікація – один із визначальних, обов’язкових стовпів, без яких подальший розвиток і трансформація неможливі. Бо треба виробляти продукцію з високою доданою вартістю – меблі, будинки, – і продавати її на найспроможніших ринках. Тобто в Європу, де сертифікація – must have».
І замінити в даному випадку сертифікацію нічим не можливо: «Основна перевага FSC – це ланцюг, і замінити його нічим не можна, бо весь ланцюг переробки його потребує. Корпусні меблі – ланцюжок, меблі з масиву – ланцюжок, будинки – ланцюжок. Ланцюг постачання FSC повністю гармонізує з ланцюгом переробки. І виживуть надалі лише такі ланцюжки».
Цю думку підхопила й Українська асоціація меблевиків. Її позиція навіть більш категорична: сертифікувати варто всі лісгоспи країни. Тоді сертифікована сировина перестане бути дефіцитом, а доступ до неї отримають практично всі учасники ринку, а не лише окремі гравці.
Про те, що утримувачі сертифікатів можуть не лише виконувати правила, а й впливати на них, нагадав Євгеній Хань – менеджер із ланцюга постачання та цілісності FSC Україна та науковець НУБіП України. Він розповів про зміни в нормативно-правовому полі та про консультаційну платформу для утримувачів, що дає змогу відстежувати не лише самі зміни, а й строки їх запровадження. Головне, наголосив Євгеній , процес створення стандартів і політик FSC завжди відкритий: на нього може впливати кожен безпосередньо чи ставши міжнародним членом FSC. Україна вже довела, що подібний вплив не теорія: саме завдяки такій глобальній участі у 2022 році країна відстояла своє право на сертифікацію і вплинула на призупинку всіх торгових сертифікатів в Росії та Білорусі та на рішення заблокувати все постачання контрольованої деревини з цих двох країн.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, логічно було очікувати, що площа сертифікованих лісів в Україні скоротиться. Натомість за ці роки вона зросла, і сьогодні наближається до п’яти мільйонів гектарів (станом на 24.04.2026 року – 4,85 млн.га). Такі цифри навів директор FSC Україна Павло Кравець, виступаючи із презентацією «Стійкість в умовах викликів». 
Павло Кравець
За його даними, території, сертифікація яких була призупинена на півночі та сході через бойові дії, компенсували нові лісогосподарства в центрі та на заході. За цим показником Україна – серед лідерів Європи. Кількість ланцюгів постачання стабілізувалася на рівні 443. Держава, додав Павло Кравець, цей напрям підтримує: операційний план реалізації стратегія розвитку лісової галузі передбачає зростання площі сертифікованих лісів на 10%до 2027 року.
Є й суто українські рішення. Окремий механізм у стандарті дозволяє вилучати з дії сертифікату ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, щоб через замінування окремих територій надлісництво не втрачало сертифікат на решту площі. З’явилося й перше надлісництво ДП «Ліси України», приведене у відповідність до вимог Регуляторного модуля FSC – додаткового підтвердження відповідності вимогам EUDR. А додана вартість, зауважив директор FSC Україна, вимірюється не лише ринковою ціною: екологічну й соціальну цінність складно порахувати прямо, але згодом вона стає репутацією та довірою до марки.
«Такі форуми й зустрічі потрібні нам, щоб синхронізувати думки, очікування і навіть стурбованості: коли ти ділишся, то розумієш, що ти не наодинці з проблемами, з якими стикається й колега поруч. Розвиток забезпечить лише проактивна позиція всіх гравців ринку – держави, бізнесу, науки й утримувачів сертифікатів. Для того, щоб вирішувати проблеми, їх треба озвучувати, а головне ми знаємо, як їх долати», – підсумував Павло Кравець.
За три дні у Львові, доки тривала виставка і Форум, галузь фактично проговорила власну формулу розвитку: рости, не втрачаючи довіри. Сертифікація в цій формулі є доказом того, що українська деревина має походження, якому варто довіряти. І, можливо, головний інсайт обох заходів у тому, що під час війни ця довіра не лише вціліла, а й розширилася.