Вимоги до екологічних характеристик предмету закупівлі та нецінові критерії оцінки зараз можуть так само впливати на вибір переможця тендеру, як і ціна. Та, на жаль, їхнє застосування в тендерах нині є більше виключенням, аніж повсякденною практикою. Саме тому Forest Stewardship Council®, FSC® (Лісова опікунська рада), в Україні ініціювала обговорення необхідності заохочувати учасників закупівель обирати продукцію з урахуванням її екологічного сліду (від виробництва до утилізації).
Київ — 15 грудня 2021 р. Лісова опікунська рада (FSC) в Україні провела четвертий “Лісовий діалог” — круглий стіл, присвячений розвитку системи як публічних, так і приватних зелених закупівель на внутрішньому ринку. Багатосторонній діалог також мав на меті поширити досвід закупівель відповідального бізнесу та заохотити учасників тендерів обирати продукцію, вироблену з відновних ресурсів чи вторинної сировини. Усі ці кроки допоможуть українським лісам стати більш стійкими та продуктивними, а Україні досягнути цілей сталого розвитку.
Участь у круглому столі брали: заступник директора Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Роман Філоненко, заступниця генерального директора ДП “Прозорро” Наталія Шимко, представниця Антимонопольного комітету України Катерина Мінова, менеджерка із закупівель компанії ТОВ "Юск Україна" Ірина Романчук, менеджерка систем якості ТОВ "Леруа Мерлен Україна" Юлія Попович, членкиня правління Української асоціації меблевиків Оксана Донська та інші.
“Зелені публічні та приватні закупівлі – це ефективний метод збалансувати питання надійності, якості, ціни та збереження довкілля. Такими вважаються тендерні пропозиції, у вимогах яких є нецінові критерії та вартість життєвого циклу продукції чи послуг. Мається на увазі, що перевагу над дешевшою має продукція, виробництво якої не завдало шкоди довкіллю. Наприклад, уже зараз вимогами до меблів для Нової української школи є підтвердження сталого походження деревини, можливість вторинної переробки, гарантований виробником термін служби, здатність до модернізації меблів, ергономічність, поліпшені показники екологічної та радіаційної безпеки згідно зі стандартами екологічного маркування”, — розпочала дискусію Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета». — “Завдяки використанню нецінових критеріїв, які охоплюють усі етапи життєвого циклу продукції, ми можемо досягати не лише короткострокової економічної вигоди (більш надійна продукція з продовженим строком служби), а й довгострокової, підтримуючи місцевий бізнес та здоров’я людей, зберігаючи екосистеми”.
“Сьогодні драйвером розвитку зелених закупівель мають стати передусім агенти змін у державі. Нам необхідно мати амбасадорів щодо просування зеленої політики на різних щаблях влади, роль яких не обмежуватиметься розробкою законодавчих ініціатив. Важливо, аби закуповуючи продукцію, від Офісу президента до об'єднаної територіальної громади, чільне місце у тендерних процедурах зайняли екологічні характеристики та нецінові критерії визначення переможців. Це формуватиме культуру відповідального споживання та задаватиме вектор сталого розвитку суспільства в нашій країні”, — зазначив директор FSC Україна Павло Кравець.
“З нашого досвіду тендерної закупівлі послуг найменша цінова пропозиція — не завжди є найдешевшим варіантом у підсумку. Тому ми власним прикладом показуємо успішність закупівель із застосуванням вимог до екологічних характеристик”, — зауважив заступник директора Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Філоненко. На його думку, зараз не потрібно робити дотримання екологічних критеріїв для виконавців обов'язковим. Достатньою є наявність якісних методичних рекомендацій для замовників тендерів щодо використання екологічних вимог до товарів чи послуг і нецінових критеріїв. Ті підприємства, які хочуть виграти пропозицію, самі побачать необхідність дотримуватися стандартів тої чи іншої схеми сертифікації.
Заступниця генерального директора ДП “Прозорро” Наталія Шимко відзначила, що замовники тендерів ставляться з обережністю до застосування екологічних критеріїв, адже контролюючі органи фокусуються на боротьбі зі завищенням цін, тож із підозрою ставляться до замовників, які обрали переможною не найдешевшу пропозицію. На її думку, необхідним є просвітництво щодо теми зелених закупівель саме серед працівників системи контролю, і тоді замовники без застережень закуповуватимуть більш сталу продукцію. У планах ДП “Прозорро” — запровадження електронної тендерної документації, яка передбачатиме відкрите електронне поле для внесення екологічних характеристик до предмета закупівлі. Це дозволить забезпечити можливість електронного моніторингу, тобто дізнатись, чи застосовує замовник вимоги до екологічних характеристик і які саме. Сьогодні здійснити такий аналіз зелених закупівель можливо лише в ручному режимі.
Представниця Антимонопольного комітету України Катерина Мінова розповіла про активну і систематичну роботу органу над зверненнями щодо зелених закупівель учасників тендерів. Кожен випадок розглядається на відповідність до ЗУ “Про публічні закупівлі”, який і регламентує використання таких критеріїв.
Для рітейлу сьогодні надзвичайно важливим є перехід до більш сталої моделі роботи. Впродовж найближчих років компанії JYSK та Leroy Merlin планують повністю перейти на продаж меблів і пакування, сертифікованого за міжнародно визнаними схемами сертифікації, про що розповіли представниці підприємств Юлія Попович та Ірина Романчук. Завдяки таким змінам, бізнес намагається зменшити свій вплив на довкілля та сприяти більшій сталості лісових екосистем.
“Експорт меблевої продукції цього року склав понад 1 млрд доларів, що на 43% більше ніж минулого року. І 88% від усього об’єму склала продукція, щодо якої підтверджено законність і сталість походження згідно з вимогами європейського ринку”, — поділилася даними членкиня правління Української асоціації меблевиків Оксана Донська. Вона зауважила, що меблевики-експортери є флагманами розвитку і внутрішнього ринку. Адже вони постачають до великих вітчизняних торговельних мереж продукцію, яка уже типово відповідає екологічним критеріям. Гарним стимулом розвитку екосвідомості для малих та мікровиробників — є об'єднання в меблеві кластери та співпраця з операторами ринку. Адже ритейлери вимагають від постачальників наявність сертифікатів походження деревини та екомаркування.
Учасники круглого столу дійшли згоди, що поштовхом до розвитку системи зелених закупівель в країні має стати:
- підвищення обізнаності широкого загалу з питань зелених закупівель;
- зміна споживчих уподобань завдяки підвищенню довіри до відповідності продукції екологічним критеріям і характеристикам;
- розробка та удосконалення інструментарію реалізації екологічної політики щодо питань зелених закупівель та його впровадження до системи державних та бізнес рішень;
- підвищення контролю добросовісності марковань і декларацій продукції, що представлена на ринку.