За оцінками Світового банку, загальні потреби у відновленні України перевищують 588 млрд доларів США. Будівельний сектор при цьому є одним із найбільших джерел CO₂ у світі – близько 34% пов'язаних з енергетикою викидів. Постає питання, яке не має суто технічного характеру: якими матеріалами будуватиме Україна і що це означає для доступу до капіталу?
Саме це питання FSC Україна поставило в центр наукової дискусії на міжнародній науково-практичній конференції «Трансформація лісового сектору на шляху повоєнної зеленої відбудови України: відповідність динамічним вимогам підготовки фахівців», що відбулася 19-20 квітня 2026 року в НУБіП Україна.
FSC Україна представила доповідь про роль лісової сертифікації у фінансуванні низьковуглецевого будівництва. Павло Кравець, Національний представник FSC Україна та науковець Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, разом із Євгенієм Ханем (НУБіП Україна, FSC Україна) переніс розмову про сертифікацію з освітнього в інвестиційний вимір.
Фахівці зосередилися на тому, якими матеріалами будуватиме Україна і що це означає для доступу до міжнародного фінансування.
Конструкції з масивної деревини, зокрема CLT та клеєний брус, дозволяють суттєво скоротити «втілений» вуглець порівняно з залізобетоном і водночас зберігати поглинутий деревом вуглець у будівлях десятки та сотні років. Але щоб деревина відповідала вимогам зеленого фінансування, необхідне незалежне підтвердження відповідального лісогосподарювання. FSC сертифікація перетворює дані щодо лісоуправління на стандартизовані підтвердження, які визнають як Таксономія ЄС, так і рамкові умови зелених облігацій та провідні керуючі активами, зокрема BNP Paribas, Mirova та Mobilising Finance for Forests.
Незважаючи на умови воєнного часу, площа FSC-сертифікованих лісів в Україні зросла з 3,72 млн га у 2021 р. до 4,78 млн га на початок 2026 р. – це близько 50% лісового фонду країни. Понад 70% заготовленої деревини має FSC-сертифікат, а кількість діючих сертифікатів ланцюга постачання перевищує 440. «Ми демонструємо, що попри надзвичайну ситуацію ці принципи й вимоги дотримуються. Це наш внесок і водночас сигнал для міжнародних партнерів про можливості інвестування в лісовий сектор», – зазначив Павло Кравець.
Україна на шляху до членства в ЄС має гармонізувати понад 200 правових актів у сфері довкілля. Таксономія ЄС і переглянута Директива про енергетичні характеристики будівель (EPBD, 2024/1275) вже зараз пов'язують доступ до зеленого фінансування з підтвердженою сталістю матеріалів – тому наявність незалежної оцінки відповідності джерел походження деревини стає не лише екологічним, а й економічним активом для країни-кандидата.
У доповіді також були представлено інформацію про реалізовані в Україні проєкти з дерев'яного будівництва – CLT-розширення реабілітаційного центру «Unbroken» та будівництво лікарні у Львові за проєктом архітектора Shigeru Ban із вітчизняної CLT-деревини. Обидва реалізуються в контексті основних ідей New European Bauhaus –програми Єврокомісії, що підтримує сталі рішення у будівництві та міському середовищі, партнером якої є FSC.
Виступаючи перед аудиторією освітян і науковців, Павло Кравець наголосив на відповідальності університетів за якість фахової дискусії: «Науковці та дослідники мають відігравати більшу роль у підготовці збалансованих рішень через привнесення у дискусію культуру діалогу, що ґрунтується на об’єктивних даних, результатах досліджень та аргументах. Це сприятиме розбудові лісового сектору України як частини Європейського Союзу вже зараз».
Тема лісової сертифікації пролунала на конференції двічі. Професор Флоріан Галалішан із Трансільванського університету Брашов (Румунія) розповів про досвід інтеграції FSC та PEFC сертифікації в магістерську програму з лісового господарства. Студенти вчаться працювати зі стандартами безпосередньо: моделюють аудити, аналізують документацію лісогосподарських підприємств, відвідують сертифіковані ліси. Румунія пройшла цей шлях від перших кроків у 2002 році до понад 2,8 млн га FSC-сертифікованих площ сьогодні – і цей досвід формує сучасний навчальний зміст.
Загалом, конференція зібрала науковців, освітян, представників Державного агентства лісових ресурсів, ДП «Ліси України», міжнародних партнерів із Німеччини, Румунії, Іспанії та Швеції, а також студентів – майбутніх фахівців лісового господарства. Захід був приурочений до Міжнародного дня лісів, який у 2026 році відзначається під темою «Ліс та економіка».